На перших сторінках повести перед нами з’являються два бійці одного з партизанських загонів – Сотників і Рибалка, які морозною, вітряною ніччю відправляються на завдання. Їм доручене будь-що-будь добути продовольство для втомлених, змучених товаришів. Але ми бачимо, що бійці в нерівному положенні: Сотниківіде на завдання з важкою застудою. А на питання Рибалки, чому той не відмовився йти, якщо хворо, відповідає: “Тому й не відмовився, що інші відмовилися”. Ці слова Сотникова говорять нам про його сильно розвинене почуття боргу, свідомості, мужності, витривалості
На перших сторінках повести перед нами з’являються два бійці одного з партизанських загонів – Сотників і Рибалка, які морозною, вітряною ніччю відправляються на завдання. Їм доручене будь-що-будь добути продовольство для втомлених, змучених товаришів. Але ми бачимо, що бійці в нерівному положенні: Сотниківіде на завдання з важкою застудою. А на питання Рибалки, чому той не відмовився йти, якщо хворо, відповідає: “Тому й не відмовився, що інші відмовилися”. Ці слова Сотникова говорять нам про його сильно розвинене почуття боргу, свідомості, мужності, витривалості