Рецензія убити пересмішника
дуже потрібно​

Роман Гарпер Лі «Убити Пересмішника»  входить до сотні найкращих романів-детективів усіх часів і вважається класикою американської літератури. У 1999 р.  твір визнали  найкращим романом ХХ століття, а сама  письменниця за клопітку працю була нагороджена чималою кількість відзнак. Ключовою особливістю такого роману є його автобіографічність і реалістичність подій , що глибоко вразили Гарпер Лі, коли вона  була ще дитиною.  Насамперед мені  хотілося б розповісти вам  про головних героїв твору , а саме — Джін Луїзу Фінч на прівзвисько Всевидько, від імені якої  ведеться оповідь в романі та про її сім'ю. Джін Луїза—це  допитлива 6-ти річна дівчинка, яка , не зважаючи  на свій вік , мислить дуже розсудливо. Вона живе в вигаданому містечку Мейкомб штату Алабама разом зі своїм старшим братом Джемом та їхнім батьком Аттікусом—літнім адвокатом.  Про Аттікуса можна сказати, що він порядна людина й виховує своїх дітей за таким же принципом, навчаючи їх долати життєві труднощі і завжди ставати на бік правди. Для багатьох Аттікус став втіленням мужньої особистості, яка не боїться відповідальності і готова за рахунок своїх  моральних переконань  взяти на себе справу, знаючи заздалегідь, що не переможе. Було надзвичайно цікаво читати про повсякденне життя Фінчів , іхні розваги, дитячі обіцянки Діла одружитися на Джін , та крім цього , існує ще одна сюжетна лінія, яка  пов’язана із справою негра Тома Робінсона  і яка плавно підводить нас до усвідомлення  проблематики твору : расової нерівності, соціальної несправедливості, суперечливих протиріч, втрати ілюзій . Білі  думали, що мають право засудити невинну людину (образ пересмішника) лише через те, що він чорний . Тільки наша трійка друзів : Джем, Діл і Всевидько  сприйняли  це, як прояв жахливого лицемірства , відбулося перше зіткнення з  реальністю, а разом із нею ще один етап дорослішання. Оцінюючи роман вцілому, можу сказати,  що він аніскілечки не втратив своєї актуальності адже в сучасному світі нам часто доводиться ігати за несправедливістю і жорстокістю, пригнобленням і підступністю,  неприйняттям  людини в суспільстві через розбіжності в характері чи в зовнішності і цьому не зможе зарадити навіть найсправедливіший суд. Закриваючи очі на таку сумну нотку, я рекомендую вам прочитати  роман «Убити Пересмішника»   і я впевнений(на) , що після прочитання  кожен сам для себе зробить  висновки. Бажаю захопливої подорожі сторінками роману разом з Джін Луїзою та ії невгамовними друзями!