Переказати уривок з повісті "Климко", який найбільше запам'ятався, аргументуючи свій вибір (чим саме сподобався, вразив...)

Мене найбільше зворушили останні сторінки повісті, коли Климко  вже майже дійшов до своєї станції. Незважаючи на те, що він був вкрай зморений від  своєю ноші,  душа його наче співала від  передчуття того, що незабаром він побачить усіх тих,  заради кого він відправився в такий важкий путь.  Дома, дома!.. Уже дома – радісна думка відбивалася  у такт його крокам.  Але  випадкова довга автоматна черга, що призначалася біглому солдату, перервала життя такого юного й такого величного душею хлопчини.

     На мою думку, таке закінчення повісті  "Климко"  здатне зворушити  будь-кого. Серце крається    від розуміння того, якій відчай і біль відчув цей хлопець в останні секунди свого недовго життя...

Объяснение: