Опис природи у твори Лондона Жага до життя надо короче

Побля обрю дотлвало сонце, ледве проглядаючи крзь запону туману й мли, що налягали на землю без чтких обрисв, наче гуща. ...десь там, за оцими похмурими горбами простяглось Велике Ведмеже озеро; в тм кра Полярне коло застережно накреслило свй кордон по канадськй Безплднй Земл. Потк, серед якого вн 100ть, це притока рчки Копермайн, що тече на пвнч впада в Льодовитий океан у затоц Коронац.

З усх бокв, аж до обрю, одномантна пустеля, пагорби вс полог й низьк. Ан деревця, ан кущика, н травинки нчого, крм безкрайньо страшно пустки...

В озерце впада струмок, вода в ньому некаламутна. Струмок порс рогозом, але на берегах нема жодно деревини...

Нде ан деревця, н кущика саме тльки сре море моху, серед якого розкидано ср скел, ср озерця та ср струмки. Небо теж було сре. А на неб н сонця, н навть проблиску сонця.

Сонця не було. Земля й небо стали ще срш, аж темн. Вяв холодний втер, перший снг поблив вершки горбв.

Объяснение:

можешь написать поменьше скрочено