Він був дивний. Як його звали ніхто не знав. Він заглядав у вікна інших хат, дражнтв собак, кидав камінням в курей і бігав голи по висілку. Взимку він грівся і ховався від холоду в копицях сіна. Врешті-решт він захворів і його забрала до себе в хату тітка Олена. У неї не було дітей. Він сказав, що сам не знає як його звуть. Тітка Олена назвала його Андрієм. Він залишився з нею назавжди, але так і не перестав бути дивним.