<Легенда про безсмертник> 1)Які почуття викликає сцена прощання матері з сином? 2)Чи зустрічаються серед нас такі люди, як син? 3)Чому мати забирає дитя обранки? 4)Що може їх виправдати? 5)Чи сподобалось тобі легенда?
Сцена прощання матері з сином може викликати сильні почуття суму, туги, розпачу та незрозуміння. Мати і син змушені розлучитися, адже син обраний для стати безсмертним, що означає, що він буде жити вічно, тоді як мати, як людина, не має цієї можливості. Їх розлука може викликати глибокі емоції і тривогу щодо майбутнього сина.
Сцена з сином, обраним для безсмертя, є частиною легенди, тому в реальному світі таких людей, як описано в легенді, немає. Поняття безсмертя є фантастичним і не має наукового підґрунтя. Люди не можуть жити вічно і не мають можливості вибирати безсмертя для своїх дітей.
У легенді мати забирає дитя обранки, оскільки вона боїться за його долю та розуміє, що безсмертя має свої наслідки і може призвести до великої самотності та страждання. Мати може бачити це як акт милосердя і захисту свого сина від вічних мук.
Рішення матері забрати дитину обранку може бути виправданим з точки зору її збереження та захисту від можливого страждання. Хоча син міг бути обраним для безсмертя, це не означає, що безсмертя є щасливим станом. Мати може розуміти, що безсмертя може бути прокляттям, яке принесе сину лише біль і самотність, тому вона вирішує відібрати його, навіть якщо це важкий вибір.
Сцена прощання матері з сином може викликати сильні почуття суму, туги, розпачу та незрозуміння. Мати і син змушені розлучитися, адже син обраний для стати безсмертним, що означає, що він буде жити вічно, тоді як мати, як людина, не має цієї можливості. Їх розлука може викликати глибокі емоції і тривогу щодо майбутнього сина.
Сцена з сином, обраним для безсмертя, є частиною легенди, тому в реальному світі таких людей, як описано в легенді, немає. Поняття безсмертя є фантастичним і не має наукового підґрунтя. Люди не можуть жити вічно і не мають можливості вибирати безсмертя для своїх дітей.
У легенді мати забирає дитя обранки, оскільки вона боїться за його долю та розуміє, що безсмертя має свої наслідки і може призвести до великої самотності та страждання. Мати може бачити це як акт милосердя і захисту свого сина від вічних мук.
Рішення матері забрати дитину обранку може бути виправданим з точки зору її збереження та захисту від можливого страждання. Хоча син міг бути обраним для безсмертя, це не означає, що безсмертя є щасливим станом. Мати може розуміти, що безсмертя може бути прокляттям, яке принесе сину лише біль і самотність, тому вона вирішує відібрати його, навіть якщо це важкий вибір.