Кульмінацією твору давня казка є еепізод

Ідея — уславлення свободи творчості, утвердження думки про важливість ролі митця в суспільстві; засудження жорстокості, жаги до збагачення та прагнення поневолити народ.

Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

Літературний рід — ліро-епос.

Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).

Розмір вірша: чотиристопний хорей

Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання лю­дини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.

Композиція:
- експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета;
- зав’язка: знайомство поета з лицарем;
- розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо за­водить нові порядки в краї;
- кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею;
- розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.

Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений об­раз народу.

Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.

Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.

Сюжет:
Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього