Контрольний твір на тему думи-безсмертні пам'ятки створені генієм самого народу

Объяснение:

Текст 1

Із прадідівських часів до нас прийшли думи та пісні. Багато століть лунають вони над нашою землею, як живий голос далеких предків.

Козаччина. XV століття. Постають перед уявою часи кривавих і спустошливих нападів татар і турків на Україну. Першим бастіоном, який приймав на себе найміцніші удари хижих орд, була Запорозька Січ. Відважні оборонці мужньо захищали рідний край, визволяли побратимів з неволі. Історія України знає немало відчайдушних походів козаків.

Не міг не торкнутися цієї теми український народ у своїх піснях і думах. Героїчна боротьба за волю запорозького козацтва, час звитяги відтворені в багатьох фольклорних творах.

Живі образи козацької сміливості, бадьорості, вільного, буйного, безжурного життя постають перед нами в історичних піснях про боротьбу з турками і татарами. Кращі риси запорожців, а саме: безстрашність у боях і походах, добродушність, вірність рідному народові — відтворено в образі легендарного Байди, князя Дмитра Вишневецького — першого козацького ватажка в пісні „В Цареграді на риночку“ („Пісня про Байду“). Про боротьбу за волю, муки, яких зазнали українські козаки від поневолювачів, розповідає і пісня „Ой, Морозе, Морозенку“. Автор змалює страшну смерть молодого козака, улюбленця народу і водночас народне замилування його відвагою, його молодечим запалом, буйною волелюбною вдачею.

Широкої популярності набула маршова козацька пісня „Ой, на горі женці жнуть“, де звучить глибока любов до запорозького війська і його ватажків — Дорошенка та Сагайдачного.

Знайшла своє відображення в піснях і боротьба з польською шляхтою. Пісня „Розлилися круті бережечки“ дає уяву про визвольні війни 1648-1654 років. Народ не хотів миритися зі смертю своїх улюблених героїв, для нього вони залишалися завжди живими.

Чільне місце в цих піснях посідає постать Богдана Хмельницького („Чи не той то Хміль“). Патріотизм і мужність Данила Нечая, його битву і героїчну смерть під містечком Красним оспівано в пісні „Ой, з-за гори високої“.

Тема козаччини знайшла своє відображення і в українських думах про боротьбу проти загарбників рідних земель. Найстаріша дума „Козак Голота“ розповідає нам про простого козака-воїна, „який не боїться ні огня, ні меча“, хоробрий і розумний. Безумовно у прямому поєдинку Голота, який захищає рідну землю, перемагає злого ворога.

У думі „Самійло Кішка“ народ уславлює небувалий подвиг запорозького гетьмана. Тяжка турецька неволя, яка б вона не буладовга, не вбила в серці Самійла Кішки ні любові, ні козацького завзяття і хисту. Він зробив, здавалося, неможливе — врятувався з неволі сам, та ще й друзів.

Маруся Богуславка — взірець мужньої жінки-патріотки, яка і в чужому оточенні знаходить у собі сили й мужність, щоб виконати свій обов'язок української громадянки, святий обов'язок перед народом, постає перед нами в однойменній думі.

„Хмельницький і Барабаш“ — приклад патріотизму, поваги і турботи про свій народ з боку кращих його синів — бойового козацтва і зрадництва тієї частини козацької старшини, котра не зважала на народні інтереси. Про визвольну війну проти польської шляхти розповідається і в думах „Корсунська перемога“, „Іван Богун“, „Про смерть Богдана Хмельницького“. Ще в ті далекі часи, коли створювалися ці народні шедеври, український народ пов'язував ідею державності з чесним служінням Батьківщині, патріотизмом, відданістю.

Історія козаччини завжди непокоїла українців. Старі думи козачі, пісні всьому світові відомі. Вони пройняті сумом, повиті жуpбою. Велику значимість фольклоpу для Батьківщини, для українців відзначав у своїх творах Тарас Шевченко:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Багатюща народна літературна спадщина спонукає нас пишатися і минувшиною України, гордитися тим, що звемося українцями.