контрольний твір.Краса рідної природи в поезіях Тараса Шевченка Павла Тичини Максима Рильського Богдана-Ігоря Антоновича

Для кожного з нас краса природи перш за все пов’язана з пейзажами рідного краю. Залишаються в пам’яті, серці, душі червоні кетяги калини і трепетні тополі. Незабутня Леся Українка писала замріяно й задушевно про красу рідної землі:  

Скується краєвидів плетениця,  

Розтопленим сріблом блищать річки, –  

То ж матінка природа-чарівниця  

Розмотує свої стобарвнії нитки.  

Кожен біологічний вид – неповторне дітище природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Струнка білокора береза не може замінити величний бук у букових лісах. Спеціальні лікувальні властивості, наприклад, звіробою чи конвалії не може замінити жоден інший вид.

Кожен десятий вид рослин на нашій планеті потребує охорони.  

А яке задоволення ми маємо від прогулянки в лісі! Хіба можна не любити зелених дібров, укритих килимом духмяних лісових квітів, своєрідну красу соснового бору з його м’яким оксамитовим мохом і терпким запахом хвої! Незабутнє враження залишають походи по гриби, ягоди.  

Могутній, сильний ліс тільки на перший погляд, а насправді слабкий і беззахисний від багатьох крихітних живих істот, що бігають, літають, повзають у ньому.  

Виховання     поваги до життя, любові до природи починається змалечку. Знайомство з живим світом необхідно починати з тих тварин, які живуть поруч: лелеки на даху, синиці, що прилітають до годівниць і, звичайно, домашні коти і собаки. Будучи частиною живої природи, вони вимагають до себе уваги.

І коли дитина вперше осягає премудрість і корисну силу природи, ще не усвідомлюючи цього, а просто милуючись, кохаючи природу, треба вчити її берегти рідну землю і все, що на ній живе, росте, існує.