Вірш "Сонце заходить, гори чорніють" Тараса Шевченка, має наступні складові:
1. Тема: Тема цього вірша - сумна і драматична картинка заходу сонця, яка символізує закінчення доби, образно відображається в гаслі "гори чорніють".
2. Ідея: Головна ідея вірша полягає в тому, що навіть з найглибшого занепаду відновлюється новий ранок і припливає нова пора, тому не варто падати духом перед життєвими перешкодами і згасати, а треба шукати силу у своїй внутрішній сутності та натхненні.
3. Основна думка: Основна думка вірша - природа та її перетворення мають глибокий символічний зміст, які переносять наші емоції та почуття.
4. Жанр: Жанр вірша "Сонце заходить, гори чорніють" - лірика. Вірш написаний у формі 4-х 3-рядкових катренів, забезпечуючи ритмічну послідовність та висловлюючи почуття автора.
Розглянемо кожну строфу вірша, щоб краще зрозуміти всі його елементи:
Сонце заходить, гори чорніють,
Тінь ховає всю навкруги,
Сумно з душі, гаряче смутіють
Ліси, річка й гаї круги.
В першій строфі передана картинка заходу сонця, коли сонце опускається за ліниві гори. Це створює відчуття сумнівної атмосфери, темноти. Автор використовує метафору "Ліси, річка й гаї круги", що силується передати згасання життєвих сил та зміну природи під впливом закінчення дня.
Селом іде дим, чорні хмари йдуть,
І та думка смутком схилилася,
Світ благав через них гріти нут,
Зачахла вся квітка та звілася.
У другій строфі описується далій символічний образ - дим із села, ознаки наближення негоди виступають на передній план. Так само, як і минулі образи зі строфи першої, ця строфа посилює враження загальної занепадності і безрадісності.
А пробудилася душа знову
І благала: "грій, щастя небоже,
Розбутись хоч букових старих знову,
Приведи ночі зоряску свіжу!"
Остання строфа вірша передає образ знову оживаючої природи та ще раз повторюється побачивши загублену надію в буденності. Головна думка тут полягає в тому, що треба продовжувати вірити у себе, шукати нові можливості і змінюватися, не дивлячись на зовнішні обставини.
Таким чином, вірш "Сонце заходить, гори чорніють" Тараса Шевченка, передає глибоке внутрішнє почуття автора, подібним до природних явищ. Автор намагався показати, що навіть природа деколи зазнає негараздів та тьми, але вона продовжує жити й розвиватися. Це може бути прикладом для людей у їхньому власному житті.
1. Тема: Тема цього вірша - сумна і драматична картинка заходу сонця, яка символізує закінчення доби, образно відображається в гаслі "гори чорніють".
2. Ідея: Головна ідея вірша полягає в тому, що навіть з найглибшого занепаду відновлюється новий ранок і припливає нова пора, тому не варто падати духом перед життєвими перешкодами і згасати, а треба шукати силу у своїй внутрішній сутності та натхненні.
3. Основна думка: Основна думка вірша - природа та її перетворення мають глибокий символічний зміст, які переносять наші емоції та почуття.
4. Жанр: Жанр вірша "Сонце заходить, гори чорніють" - лірика. Вірш написаний у формі 4-х 3-рядкових катренів, забезпечуючи ритмічну послідовність та висловлюючи почуття автора.
Розглянемо кожну строфу вірша, щоб краще зрозуміти всі його елементи:
Сонце заходить, гори чорніють,
Тінь ховає всю навкруги,
Сумно з душі, гаряче смутіють
Ліси, річка й гаї круги.
В першій строфі передана картинка заходу сонця, коли сонце опускається за ліниві гори. Це створює відчуття сумнівної атмосфери, темноти. Автор використовує метафору "Ліси, річка й гаї круги", що силується передати згасання життєвих сил та зміну природи під впливом закінчення дня.
Селом іде дим, чорні хмари йдуть,
І та думка смутком схилилася,
Світ благав через них гріти нут,
Зачахла вся квітка та звілася.
У другій строфі описується далій символічний образ - дим із села, ознаки наближення негоди виступають на передній план. Так само, як і минулі образи зі строфи першої, ця строфа посилює враження загальної занепадності і безрадісності.
А пробудилася душа знову
І благала: "грій, щастя небоже,
Розбутись хоч букових старих знову,
Приведи ночі зоряску свіжу!"
Остання строфа вірша передає образ знову оживаючої природи та ще раз повторюється побачивши загублену надію в буденності. Головна думка тут полягає в тому, що треба продовжувати вірити у себе, шукати нові можливості і змінюватися, не дивлячись на зовнішні обставини.
Таким чином, вірш "Сонце заходить, гори чорніють" Тараса Шевченка, передає глибоке внутрішнє почуття автора, подібним до природних явищ. Автор намагався показати, що навіть природа деколи зазнає негараздів та тьми, але вона продовжує жити й розвиватися. Це може бути прикладом для людей у їхньому власному житті.