Хронологічна таблиця життя і творчості М. Стельмаха

24 травня 1912 – народився у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. 1921 – йде до початкової школи, відразу до 2 класу 1928 – оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів 1933 – закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту 1933-1939 – вчителював у селах Київщини. 1939 – мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. 1941 – перша збірка поезій «Добрий ранок» під редакцією А. Малишка. 1942 – збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» 1943 — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського. З 1944 – працює у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». 1951 – «Великі перелоги» (1951) (ці 2 розповіді були обєднані воб’ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР) 1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня; п’єса «Золота метелиця» 1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.; 1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»; 1969р. — роман «Дума про тебе». 1979 – «Чотири броди» останній роман Стельмаха, отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка у 1980р.) 1972 – удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.

27 вересня 1983 – помер, похований на Байковому кладовищі.