Бароко – це течія, стиль європейської архітектури і мистецтва XVII-XVIII століть. У поняття вкладалися різні терміни: «дивний», «вигадливий», «схильний до надмірностей».
Представники бароко в живописі
У живописі стиль бароко відрізняється пишністю та «площиною» форм, динамізмом композицій, аристократичністю, обдарованістю сюжетів, помітною барвистістю і динамічністю. Яскравий представник бароко Мікеланджело Мерізі вважається майстром серед художників, який створив новий стиль у живописі в кінці XVI століття. Його послідовники Аннибале Каррачі, Гвідо Рені, Пітер Пауль Рубенс. Їм вдавалося поєднувати в своїх полотнах надприродне і природне, духовність і вченість, фантазію і дійсність. Новий стиль прийшов до Голландії, де його підхопили Рембрандт, Франс Хальс і Вермер, у Франції – Нікола Пуссен. Ще один видатний іспанський живописець портретист представник стилю бароко – Дієго Родрігес де Сільва. Художник писав портрети королівської сім’ї, фрейлін інших її членів. Разом з тим він зображував звичайні речі: ринки, кухню і побут.
Представники бароко в мистецтві
У літературі бароко яскравим прикладом служать такі іспанські поети як Франческо де Кеведо і Луїс де Гонгора. У стилі галантно-героїчного роману писали Кальдерон ( «Життя є сон»), М. де Скюдері, Ж. де Скюдері; в стилі реально-побутового і сатиричного роману Ш. Сорель, Фюретьер, П. Скаррон. Твори часто переносили читача в світ античної Греції, химерності, складних метафор.
Російські представники бароко в літературі – Ф. Прокопович, С. Полоцький, ранній М. Ломоносов.
Представники бароко в музиці
Музика епохи бароко представлена органними концертами Баха і Генделя, операми Телемана, творами Вівальді, Кореллі. Вона відрізняється драматичною патетикою і динамічністю, одночасним звучанням декількох мелодійних голосів, багатоплановістю. Біля витоків опери бароко був італійський композитор Клаудіо Монтеверді ( «Орфей»). Пізні відгомони стилю відносяться до творчості Регер, Шостаковича, Брамса, Стравінського, Шнітке.
Представники бароко в архітектурі
Архітектура бароко відрізняється контрастами об’ємів, складними планами, декоративним оздобленням. Головними об’єктами мистецтва стали палац і церква. У них поєднувалися розписані статуї, святкові інтер’єри, мармур, бронза, водяні каскади.
Представники: архітектор Ф. Борроміні (церква Сан-Карло в Римі), Доменіко Трезини, Ніколо Микетти, Карло Мадерно, Лоренцо Берніні, П’єтро да Кортона. Головний представник бароко середини XVIII ст Ф. Б. Растреллі (храм Андрія Первозванного в Києві).
Представники бароко
Бароко – це течія, стиль європейської архітектури і мистецтва XVII-XVIII століть. У поняття вкладалися різні терміни: «дивний», «вигадливий», «схильний до надмірностей».
Представники бароко в живописі
У живописі стиль бароко відрізняється пишністю та «площиною» форм, динамізмом композицій, аристократичністю, обдарованістю сюжетів, помітною барвистістю і динамічністю. Яскравий представник бароко Мікеланджело Мерізі вважається майстром серед художників, який створив новий стиль у живописі в кінці XVI століття. Його послідовники Аннибале Каррачі, Гвідо Рені, Пітер Пауль Рубенс. Їм вдавалося поєднувати в своїх полотнах надприродне і природне, духовність і вченість, фантазію і дійсність. Новий стиль прийшов до Голландії, де його підхопили Рембрандт, Франс Хальс і Вермер, у Франції – Нікола Пуссен. Ще один видатний іспанський живописець портретист представник стилю бароко – Дієго Родрігес де Сільва. Художник писав портрети королівської сім’ї, фрейлін інших її членів. Разом з тим він зображував звичайні речі: ринки, кухню і побут.
Представники бароко в мистецтві
У літературі бароко яскравим прикладом служать такі іспанські поети як Франческо де Кеведо і Луїс де Гонгора. У стилі галантно-героїчного роману писали Кальдерон ( «Життя є сон»), М. де Скюдері, Ж. де Скюдері; в стилі реально-побутового і сатиричного роману Ш. Сорель, Фюретьер, П. Скаррон. Твори часто переносили читача в світ античної Греції, химерності, складних метафор.
Російські представники бароко в літературі – Ф. Прокопович, С. Полоцький, ранній М. Ломоносов.
Представники бароко в музиці
Музика епохи бароко представлена органними концертами Баха і Генделя, операми Телемана, творами Вівальді, Кореллі. Вона відрізняється драматичною патетикою і динамічністю, одночасним звучанням декількох мелодійних голосів, багатоплановістю. Біля витоків опери бароко був італійський композитор Клаудіо Монтеверді ( «Орфей»). Пізні відгомони стилю відносяться до творчості Регер, Шостаковича, Брамса, Стравінського, Шнітке.
Представники бароко в архітектурі
Архітектура бароко відрізняється контрастами об’ємів, складними планами, декоративним оздобленням. Головними об’єктами мистецтва стали палац і церква. У них поєднувалися розписані статуї, святкові інтер’єри, мармур, бронза, водяні каскади.
Представники: архітектор Ф. Борроміні (церква Сан-Карло в Римі), Доменіко Трезини, Ніколо Микетти, Карло Мадерно, Лоренцо Берніні, П’єтро да Кортона. Головний представник бароко середини XVIII ст Ф. Б. Растреллі (храм Андрія Первозванного в Києві).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/predstavnyky-baroko-v-mystetstvi
Объяснение: