Безсмертя творчості Ф. Шиллера зумовлене, за словами його славетного співвітчизника Генріха Гейне, тим, що "Шиллер руйнував бастілії духу та будував храм Свободи — той величезний храм, що має вмістити як одну велику братерську громаду всі нації..."
Поет мріяв про перебудову суспільства шляхом естетичного перевиховання людей. Саме тому велику увагу він приділяє ствердженню самоцінності людського життя.
Класичним взірцем цього є балада "Івікові журавлі". В її основі античний сюжет — переказ про грецького поета Івіка, що був убитий розбійниками, коли він ішов на Істмійські ігри — змагання поетів та бігунів. Самовиявлення убивць за інтерпретацією Шиллера не є дивом. Звичайний випадок пояснює катастрофу. Самі собою журавлі не викрили б вбивства, якби їх поява не була поставлена поетом у зв'язок з іншим, значно важливішим мотивом — змістом страшної пісні, яку виконував хор, та всім сценічним дійством.
Безсмертя творчості Ф. Шиллера зумовлене, за словами його славетного співвітчизника Генріха Гейне, тим, що "Шиллер руйнував бастілії духу та будував храм Свободи — той величезний храм, що має вмістити як одну велику братерську громаду всі нації..."
Поет мріяв про перебудову суспільства шляхом естетичного перевиховання людей. Саме тому велику увагу він приділяє ствердженню самоцінності людського життя.
Класичним взірцем цього є балада "Івікові журавлі". В її основі античний сюжет — переказ про грецького поета Івіка, що був убитий розбійниками, коли він ішов на Істмійські ігри — змагання поетів та бігунів. Самовиявлення убивць за інтерпретацією Шиллера не є дивом. Звичайний випадок пояснює катастрофу. Самі собою журавлі не викрили б вбивства, якби їх поява не була поставлена поетом у зв'язок з іншим, значно важливішим мотивом — змістом страшної пісні, яку виконував хор, та всім сценічним дійством.