Дейно-художній аналіз вірша віктора геращенка
дихає прозора прохолода,
верболіз закупався в туман
з лісу, з поля, з сивого болота
тихо підкрадається зима
краснобоке літечко зів’яло
яблуком скотилось за поріг
листя золоте не чутно впало
килимом пухким до наших ніг
на ромашки відцвіли росини,
відсюрчали коні-стрибунці
перелітній птах у небі синім
мов сльозинка тепла на щоці
на ланах із ранку і до ночі
крають землю гості лемеші
не зів‘яло літечко , бо хоче
залишитись у моїй душі