___ Діагностична робота з літературного читання.

Робота з літературним твором.

ХЛОПЧИК, ЯКИЙ ХОТІВ БУТИ МЕТЕЛИКОМ

Ми сиділи з Олежком у траві над озером. Світило сонце. Над травою літав

барвистий метелик. Ось він сів на пухнасту рожеву квітку конюшини… і раптом

зник, ніби розтанув.

— Хочу бути метеликом, — раптом сказав Олежко.— У метелика жодних

турбот, літай собі, бався.

— Що ж, тільки зажмур очі — і полетиш,— сказав я.

— Справді?

— Ти ще й не віриш?..

І вже Олежко став метеликом і причаївся на квітці. На повні груди вдихав її

запах і всміхався від щастя.

Несподівано рвучкий вітер гойднув квітку так, що Олежко ледве на ній

втримався. Але то був не вітер. Один, потім другий птах шугнув униз, намагаючись

уполювати метелика. Олежко пурхнув під листок лопуха. Тієї ж миті пташиний

дзьоб клацнув над його головою. Довго роздумував незвичайний метелик. А потім

сказав:

— Не хочу бути метеликом, краще - птахом.

— Що ж, можеш летіти,— сказав я.— Тільки зажмур очі.

І справді, Олежко став птахом. Налітавшись вволю, він спустився на галявину

біля озера і почав ганятися за метеликом. Але тут згадав, як сам недавно милувався

ним, і облишив полювання. «Добре, що я знаю: цього метелика чіпати не слід,—

подумав він.— А коли б не знав?..» Краще полетіти на бабусине подвір’я.

На подвір’ї горобці насторожено поглядали на Олежка, очевидно, не бажали

ділитися з ним гостинцями. «Гаразд, почекаю, доки вони наїдяться», - вирішив

Олежко. Він заховався за стовбур старого горіха і розслабив крила.

Непомітно Олежко задрімав. Снилося йому, що хтось нечутно ступає по

опалому листі м’якими лапами. Олежко миттю розплющив очі і побачив писок

сусідського кота Кузі. Сонько ледве встиг випурхнути з-під його пазурів.

— Ні,— сказав Олежко.— Краще бути котом…

— Що ж, ти тільки зажмур очі,— сказав я.

Олежко й сам не помітив, коли перекинувся на кота. І тут він відчув, що хтось

обережно підкрадається до нього. Олежко метнувся з місця, немов сіра блискавка.

Під горіхом сидів пес Пірат і хижим оком стежив за котом-Олежком. І захотілося

моєму товаришеві стати Піратом. Я сказав:

— Ти тільки зажмур очі.

Та Олежко раптом відмовився і знову став хлопчиком. Що від того зміниться?

Адже й Пірат боїться корови Лиски. Але ж і Лиска когось боїться. У всіх є свої

клопоти, але найбільше — в людини. Бо вона мусить знати і мову барвистого

метелика, і мову Кузі, і Пірата. І всіх-всіх своїх сусідів на землі.

— Найкраще бути звичайним хлопчиком,— серйозно сказав Олежко.

— Бо тільки людина може захистити від кривди,- додав я.

За Анатолієм Михайленком (389 слів)

student033    1   30.05.2023 16:53    7