Спершу втікати змушений був Остап. Він чимось розлютив пана, за що той обіцяв його скарати. Але волелюбна натура Остапа того не могла знести, тому хлопець вирішив втекти. Соломія кохала Остапа і подалася за ним слідом.
Пояснення:
Цитата - слова Соломії до Остапа? "— Тікаєш... покидаєш мене... І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком... Ні, тікай, тікай, Остапе... Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей баламутить!.." "З живого шкуру здеру, чисто оббілую... Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню..."
Цитата, знову ж таки Соломія каже до Остапа: "... Скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. Холодна, холодна, мов завмерла!.. Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне... Пропадай воно все пропадом... Піду і я світ за очі... Вже ж за тобою хоч серцеві легше буде..."
Відповідь:
Спершу втікати змушений був Остап. Він чимось розлютив пана, за що той обіцяв його скарати. Але волелюбна натура Остапа того не могла знести, тому хлопець вирішив втекти. Соломія кохала Остапа і подалася за ним слідом.
Пояснення:
Цитата - слова Соломії до Остапа? "— Тікаєш... покидаєш мене... І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком... Ні, тікай, тікай, Остапе... Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей баламутить!.." "З живого шкуру здеру, чисто оббілую... Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню..."
Цитата, знову ж таки Соломія каже до Остапа: "... Скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. Холодна, холодна, мов завмерла!.. Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне... Пропадай воно все пропадом... Піду і я світ за очі... Вже ж за тобою хоч серцеві легше буде..."