Будь ласка твир на тему оспивування прыкрасного кохання ромео и джулеты

Ромео і Джульєтта – двоє з найбільш відомих героїв літератури, коли мова заходить про любов. Даний твір Вільяма Шекспіра – справжній символ великого кохання між молодими чоловіком і жінкою. У той же час, як усім нам чудово відомо, в будь-якому творі найголовніше – це його герої. Саме з цієї причини для розуміння цього прекрасного твору необхідно дати певну характеристику головним дійовим особам – дівчині по імені Джульєтта і молодому хлопцю Ромео.

У трагедійному романі показано, як Джульєтта перетворювалася з дівчинки на жінку. Спочатку було показано, що вона була простою дитиною, яка була твердо впевнена у тому, що потрібно слухатися у всьому батьків, слідувати їх настанов і порад для того, щоб бути щасливою і правильною особистістю. Але істотні зміни з її розумом відбулися тоді, коли вона познайомилася з молодою людиною на ім’я Ромео. Після цього знайомства дівчина сильно задумалася про своє життя, стала задавати собі безліч питань і багато речей поставила під великий сумнів. Вона була дуже закохана в Ромео, але розуміла, що обставини йдуть проти їх любові і близьких відносин. Як мені думається, дивовижні метаморфози, які сталися з Джульєттою, є ключовою особливістю її надзвичайно цікавої особистості.

У образу Ромео є теж багато схожого з образом Джульєтти. Тим не менш, його образ і особистість є своєрідними. Ромео так само росте на очах у читача, він переживає деякі зміни у своєму житті і своєму характері. Спочатку він не зовсім розуміє, яка його мета, призначення і що він повинен робити в цьому житті. Але, коли він зустрічає Джульєтту, все стає на свої місця, адже він розуміє, що саме вона і є його теперішньою обраницею. Життя його змінюється. На жаль, його життя було призначено змінитися ще раз, коли він отримав неправдиву новину про те, що Джульєтта померла. Він розуміє, що сенс, який він не так давно знайшов, стає для нього повністю втраченим. Його розуміння світу змінюється. Він стає об’єктивною і відчуженою людиною, він відчуває байдужість до тих, хто йому не близький і на його думку несправедливий.

На жаль, для обох цих героїв любовна пригода стала трагічною. Як би там не було, це тільки підтверджує, що Ромео і Джульєтта були людьми надзвичайно безпосередніми, які становлять особливу цінність. Автору однойменного твору вдалося забезпечити своїх героїв дивовижними рисами, які були одночасно зрозумілими для всіх і яскравими, такими, які справляють сильне враження.

Сюжет драми В. Шекспіра "Ромео та Джульєтта" побудовано на старовинній легенді XIV ст., події якої відбуваються у Вероні у часи герцога, де Л а Скала. Добре знаючи звичаї і побут Італії того часу, автор перетворює епос на драму.

У середньовічній Італії мешканці любили добре попоїсти, влаштовували домашні свята з маскарадами, музикою, танцями. Жінки в родині робили все, але були абсолютно безправними. Чоловіки в побуті мали більше свободи, ніж жінки. Вони жили привільно: танці, полювання, флірт. Старший в роду керує усіма. Свята справа для чоловіків — захист батьківщини і честі роду, а для цього необхідно володіти мечем і шпагою.

Життям Верони правив князь, який був законодавцем і вершителем людської долі. В місті панувала тиша. Порядок підтримувала і церква. Законники-ченці намагались упокорювати життя міщан, їх поважали, їх боялись і шанували.

У родинах Капулетті і Монтеккі, що ворогували між собою, ще шанували родові традиції і звичаї. Нормами поведінки вважались ненависть до ворога роду, бажання йому смерті, помста — кров за кров, смерть за смерть.

Старійшини родин уже і не згадають, через що ворогують, але молодь (Тибальт, Бенволіо, Меркуціо) підтримує ворожнечу. Вона дає молодим можливість вправлятись у фехтуванні. Місто розділено на дві групи — прибічників Монтеккі та Капулетті, котрі тиняються вулицями та шукають нагоду пролити кров.

У сім'ї Капулетті росте донька, Джульєтта, їй лише тринадцять, вона слухняна, весела, любить батьків. Вона кориться традиції і погоджується на одруження з нелюбим Парісом, коли про це просить батько. Але покірність її має межі. Така вона до того часу, доки не зустріла Ромео, доки в її душі не прокинулося світле почуття, яке неминуче встало в суперечність зі звичаями її оточення, волею близьких та рідних.

Спочатку були навіть сумніви. Закохана Джульєтта розчарувалась, коли узнала ім'я Ромео. Але вже під час першої зустрічі з Ромео красуня відповідає йому:

Лишь это имя мне желает зла.

Ты б был собой, не будучи Монтекки.

Ромео, дізнавшись ім'я своєї коханої, подібної до білої голубки у зграї воронів, відчуває грізні ознаки. Але кохання для нього сильніше за смерть.

Здавалось, увесь світ протестує проти закоханих: у двобої з Тибальтом, двоюрідним братом Джульетта, Ромео завдає поразки гаданому родичу. За це його вигнано з міста під загрозою смертної кари. Але брат Лоренцо відгукнувся на прохання молодих: святий обряд вінчання уже відбувся. Розлука гірша за смерть. Джульетта, щоб з'єднатися з Ромео, випиває сонне зілля, ясно розуміючи, що це небезпечно. Найсильніший стимул внутрішнього життя дівчини — відданість коханому, віра в чистоту помислу Ромео. Щастя для неї — у з'єднанні з дорогою серцю людиною.

Дізнавшись про смерть Джульєтти, Ромео поспішає назустріч загибелі, робить усе, щоб піти з життя. І ось фінал прекрасного кохання. Ромео п'є отруту. А Джульетта через три години свого сну приходить до пам'яті, але розуміє, що сталося непоправне, і, вихопивши кинжал з ножен Ромео, заколює себе.

Батьки тільки тепер дізнаються про кохання своїх дітей. Зустрічаються старійшини родин. Настає примирення. Ціною життя юних нащадків сплачено за цей мир. Над тілами загиблих з'єднуються руки Капулетгі і Монтеккі.

Плата за непримиренність, засновану на безглуздих казках стародавніх звичаїв, — смерть п'ятьох молодих, сильних, з гарячою кров'ю людей. їх загибель стверджує нові істини: людські почуття святіші і значніші за вікові забобони.

Але над усім, що сталося, над усіма скорботами та втратами простягається всеохоплююче почуття, в якому змішано захоплення силою та чистотою кохання та смуток через його трагічний кінець.

А до нас дійшли заключні рядки трагедії:

Нет повести печальнее на свете,

Чем повесть о Ромео и Джульетте.