Андрій Малишко пісня про рушник схема аналізу ліричного твору
на українській мові​

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: філософська.

Тема: розповідь ліричного героя-сина про материнську любов, гімн материнству.

Ідея: уславлення материнської любові, заклик шанобливо ставитись до матерів.

Основна думка: материнський рушник для дитини — щастя, доля, любов.

Епітети: далека дорога, солов'їні гаї, незрадлива ласкава усмішка, засмучені очі, очі хороші, тихім шелесті.

Персоніфікація: "цвіте доріжка,... луги,... гаї,... усмішка,... очі", "щебетання дібров", "оживе... дитинство, й розлука, і вірна любов".

Порівняння: "простелю, наче долю".

Звертання: «Рідна мати моя».

Рефрен: " І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя... ", " І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші...", " І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука...".

Анафора: "І ...".

Образ-символ: рушник (оберіг родини), дорога (життєва дорога), мати (любов, турбота), очі (дзеркало душі), діброви (рідна земля).

Віршовий розмір: чотиристопний анапест

Я | візь |му|той| руш|ник, | про |сте|лю, | на|че| до|лю,

В ти|хім |ше|ле |сті |трав,| в ще |бе |та |нні|діб|ров.

UU— | UU—| UU—| UU—| U

UU— | UU— |UU—| UU—|

Строфа: чотиривірш (катрен) із двовіршем (рефреном, або приспівом).

Кількість строф: три

Римування: перехресне (абаб)