Оксиди — сполуки, утворені двома хімічними елементами, одним із яких є Оксиген.
Загальна формула оксидів EmOn.
В оксидах атоми Оксигену сполучаються з атомами інших елементів і не зв’язані між собою. Ступінь
окиснення Оксигену в оксидах дорівнює –2.
Сполуки елементів з Оксигеном, у яких є зв’язок між двома атомами Оксигену, називають пероксидами.
H2
O2 H — O — O — H.
Ступінь окиснення Оксигену у пероксидах дорівнює –1.
O2 BaO2 Na2
O2
+1 –1 +2 –1 +1 –1
.
До оксидів також не належить оксиген флуорид OF2
, ступінь окиснення Оксигену у якому дорівнює +2.
Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. Винятками є Флуор і три інертні елементи — Гелій,
Неон, Аргон.
Назви оксидів елементів, які мають постійну валентність, складаються із двох слів: назви елемента
і слова «оксид», наприклад: MgO — магній оксид, Na2
O — натрій оксид. Якщо елемент утворює декілька
оксидів, то після назви елемента римською цифрою у дужках вказують значення його валентності, наприклад:
MnO — манган(ІІ) оксид
Mn2
O3
— манган(ІІІ) оксид
MnO2
— манган(ІV) оксид.
Якщо валентність хімічного елемента в оксиді збігається з номером групи, у якій він розміщений, то
оксид називають вищим: CO2
— карбон(IV) оксид, SO3
— сульфур(VI) оксид, P2
O5
— фосфор(V) оксид.
Деякі оксиди мають ще й тривіальні назви, наприклад: CO (чадний газ), CO2
(вуглекислий газ), SO2
(сірчистий газ), CaO (палене або негашене вапно), MgO (палена магнезія).
Інколи у назві оксиду зазначають кількість атомів Оксигену за до грецького числівника, наприклад:
СО — карбон монооксид
СО2
— карбон діоксид
SO2
— сульфур діоксид
SO3
— сульфур триоксид
Оксиди поділяють на солетворні та несолетворні.
Оксиди, які не утворюють солей, називають несолетворними (або інакше індиферентними).
Объяснение:
Оксиди — сполуки, утворені двома хімічними елементами, одним із яких є Оксиген.
Загальна формула оксидів EmOn.
В оксидах атоми Оксигену сполучаються з атомами інших елементів і не зв’язані між собою. Ступінь
окиснення Оксигену в оксидах дорівнює –2.
Сполуки елементів з Оксигеном, у яких є зв’язок між двома атомами Оксигену, називають пероксидами.
H2
O2 H — O — O — H.
Ступінь окиснення Оксигену у пероксидах дорівнює –1.
H2
O2 BaO2 Na2
O2
+1 –1 +2 –1 +1 –1
.
До оксидів також не належить оксиген флуорид OF2
, ступінь окиснення Оксигену у якому дорівнює +2.
Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. Винятками є Флуор і три інертні елементи — Гелій,
Неон, Аргон.
Назви оксидів елементів, які мають постійну валентність, складаються із двох слів: назви елемента
і слова «оксид», наприклад: MgO — магній оксид, Na2
O — натрій оксид. Якщо елемент утворює декілька
оксидів, то після назви елемента римською цифрою у дужках вказують значення його валентності, наприклад:
MnO — манган(ІІ) оксид
Mn2
O3
— манган(ІІІ) оксид
MnO2
— манган(ІV) оксид.
Якщо валентність хімічного елемента в оксиді збігається з номером групи, у якій він розміщений, то
оксид називають вищим: CO2
— карбон(IV) оксид, SO3
— сульфур(VI) оксид, P2
O5
— фосфор(V) оксид.
Деякі оксиди мають ще й тривіальні назви, наприклад: CO (чадний газ), CO2
(вуглекислий газ), SO2
(сірчистий газ), CaO (палене або негашене вапно), MgO (палена магнезія).
Інколи у назві оксиду зазначають кількість атомів Оксигену за до грецького числівника, наприклад:
СО — карбон монооксид
СО2
— карбон діоксид
SO2
— сульфур діоксид
SO3
— сульфур триоксид
Оксиди поділяють на солетворні та несолетворні.
Оксиди, які не утворюють солей, називають несолетворними (або інакше індиферентними).
Объяснение: