Які твердження визначають особливості соціальних процесів доби «відлиги»?
» закріплення робітників і службовців за підприємствами та установами, де вони
працювали, і заборона переходу до вільного обрання ними місця праці. » запрова-
дження гарантованої оплати праці в колгоспах. » здійснення грабіжницької для на-
селення грошової реформи з метою стабілізації кредитно-фінансової системи. » іс-
тотне подовження відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами. оптимізація
пенсійного законодавства. » переорієнтація частини потужностей галузей важкої
промисловості на виготовлення товарів народного споживання. » різке погіршення
житлових умов міського населення. » тривалості робочого дня для ро-
бітників та службовців з кінцевим переходом на п'ятиденку при восьмигодинному
робочому дні. плати за навчання у
та у вищих навчальних закладах.​

В период "відлиги" в Україні набули чинності певні твердження, які визначають особливості соціальних процесів. Розглянемо кожне твердження по черзі:

1. Закріплення робітників і службовців за підприємствами та установами, де вони працювали, і заборона переходу до вільного обрання ними місця праці.
Це означало, що працівники були прикріплені до конкретних місць роботи і не мали можливості самостійно обирати нове місце праці. Така політика мала на меті забезпечення стабільності трудових колективів і запобігання відтоку кваліфікованої робочої сили.

2. Запровадження гарантованої оплати праці в колгоспах.
Це означало, що працівники колгоспів мали гарантовану заробітну плату, незалежно від доходів колгоспу. Такий підхід був спрямований на заохочення селян до продуктивної праці і стимулювання сільськогосподарського виробництва.

3. Здійснення грабіжницької для населення грошової реформи з метою стабілізації кредитно-фінансової системи.
Це означало, що влада ввела грошову реформу, яка призвела до раптового знецінення грошей та погіршення фінансового становища населення. Така політика була запроваджена з метою стабілізувати економіку та фінансову систему країни.

4. Подовження відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами.
Це означало, що жінкам було надано більше часу для відновлення після пологів і прийняття молодшої дитини. Така політика сприяла покращенню умов догляду за дитиною та зміцненню здоров'я матері.

5. Оптимізація пенсійного законодавства.
Це означало, що система пенсій була переглянута з метою покращення її ефективності та справедливості. Було введено нові правила для надання пенсійних виплат та розрахунку пенсій, що сприяло підвищенню рівня соціального захисту пенсіонерів.

6. Переорієнтація частини потужностей галузей важкої промисловості на виготовлення товарів народного споживання.
Це означало, що деякі важко промислові галузі, які раніше спеціалізувались на виробництві важкої техніки та ресурсоємних матеріалів, були переорієнтовані на виготовлення товарів, що задовольняли потреби народного споживання. Такий крок сприяв покращенню життєвого рівня населення та забезпеченню його потреб.

7. Різке погіршення житлових умов міського населення.
Це означало, що міське населення стало зіткнулося зі значним зниженням рівня житлових умов, зокрема, були погіршені умови проживання, комунальні послуги, інфраструктура та інше. Це було обумовлено окремими економічними факторами та змінами у політиці житлового будівництва.

8. Зміна тривалості робочого дня для працівників та службовців з кінцевим переходом на п'ятиденку при восьмигодинному робочому дні.
Це означало, що робочий день був скорочений з 6 днів до 5 днів на тиждень, а тривалість робочого дня була обмежена до 8 годин. Така політика сприяла покращенню умов трудової діяльності, здоров'я працівників та балансу між роботою та відпочинком.

9. Плата за навчання у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах.
Це означало, що студенти при вступі до загальноосвітніх та вищих навчальних закладів мусили сплатити певну суму за отримання освіти. Такий підхід забезпечував часткове фінансування навчання та забезпечення якості освіти.

Отже, ці твердження відображають особливості соціальних процесів в добу "відлиги". Вони свідчать про зміни, що відбулися в різних сферах суспільного життя і спираліому рості життєвого рівня населення.