«Історію Волинського та Галицького князівств описано у Галицькому літописі»​

Объяснение:

літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Збереглася в Іпатіївському літописному ізводі. Охоплює події 1201-1291 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.

Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального ізводу була внесена хронологія. За змістом та мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини:

Галицький літопис (1201-1260), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича Галицького;

Волинський літопис (1261-1291), складений на Волині, де найбільше відображаються події на волинських землях у князювання Василька Романовича та його сина Володимира.

Лінгвістично межа між Галицьким і Волинським літописами чітко проходить по 1260/1261 роках[1], проте текстологічні ознаки, характерні для Галицького літопису (цитати з компілятивного хронографа) зустрічаються до 1265 р.з урахуванням текстологічних даних можна говорити про активне редагування закінчення Галицького літопису (1261-1265) редактором Волинського літопису[2].

Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася княжа влада в боротьбі проти великого боярства. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.

Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства. Від попередніх давньоруських літописів Галицько-Волинський літопис відрізняється майже повною відсутністю церковної тематики.