1. Таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство як те, що зазнавало гноблення (національного і релігійного) з боку польської шляхти.
2. Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками у зібранні всіх українських земель і вигнанні з них зухвалих шляхтичів, а також у захисті православ'я. Це промовисто втілено в проголошеній ним на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами. Гетьман сподівався досягти мети шляхом національно-визвольної війни.
3. Автор джерела 6 наголошує на факті підвищення рівня освіченості серед жінок і дітей. За литовськими статутами жінки були майново незалежними, мали такі ж самі права на виховання дітей, та й взагалі мали на той час нечувано рівний з чоловіками правовий статус. Напевно, можна стверджувати, що відтоді становиже жінок безперечно не погірщилося, а обставини навіть вимагали розширення деяких їхніх прав і обов'язків.
1. Таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство як те, що зазнавало гноблення (національного і релігійного) з боку польської шляхти.
2. Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками у зібранні всіх українських земель і вигнанні з них зухвалих шляхтичів, а також у захисті православ'я. Це промовисто втілено в проголошеній ним на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами. Гетьман сподівався досягти мети шляхом національно-визвольної війни.
3. Автор джерела 6 наголошує на факті підвищення рівня освіченості серед жінок і дітей. За литовськими статутами жінки були майново незалежними, мали такі ж самі права на виховання дітей, та й взагалі мали на той час нечувано рівний з чоловіками правовий статус. Напевно, можна стверджувати, що відтоді становиже жінок безперечно не погірщилося, а обставини навіть вимагали розширення деяких їхніх прав і обов'язків.