Розвиток фізики в другій половині 19 століття.

Друга половина XIX ст. характеризується високими темпами розвитку всіх сформованих раніше і виникненням нових розділів фізики. Особливо швидко розвивається теорія теплоти і електродинаміка. 
Теорія електромагнітного поля. 
До середини XIX ст. в тих галузях фізики, де вивчалися магнітні та електричні явища, був накопичений багатий емпіричний матеріал, сформульовано цілий ряд важливих закономірностей: закон Кулона, закон Ампера, закон електромагнітної індукції, закони постійного струму тощо 
ДЖ. К. Максвелл створив теорію електромагнітного поля, яка була викладена в роботі «Динамічна теорія електромагнітного поля», опублікованій в 1864 р. 
Великі відкриття. 
Кінець XIX ст. в історії фізики відзначено рядом принципових відкриттів, які привели до наукової революції на рубежі XIX-XX ст.: відкриття рентгенівських променів (В. Рентген, 1895), відкриття електрона і встановлення залежності його маси від швидкості, відкриття радіоактивності (А. Беккерель, 1896 ), фотоефекту і його законів і ін