Розкрити суть та особливості Близькосхідної кризи 1956р.

28 лютого 1955 р. ізраїльські війська зробили напад на військову базу єгиптян в Газі. Президент Єгипту Гамаль Абдель Насер пізніше стверджував, що ця акція спонукала його організувати партизанські операції палестинських арабів проти Ізраїлю. Президент Абдель Насер ухвалив рішення про створення сильної армії, і для отримання зброї з-за кордону була укладена угода з Чехословаччиною. Влада Ізраїлю розцінила ці заходи як загрозу для безпеки своєї країни. Єгипет ввів війська на Синайський півострів і здійснив у липні 1956 р. націоналізацію Суецького каналу, що викликало невдоволення Великобританії і Франції. Прагнучи скинути режим Насера, ці країни погодилися на військову операцію проти Єгипту спільно з Ізраїлем, чиї війська 26 жовтня 1956 р. вторгайся в сектор Газа і на Синайський півострів. Захопивши ці території і ліквідувавши військовий плацдарм, ізраїльські частини просунулися до зони Суецького каналу, де між ними та єгиптянами виявилися англійські і французькі військові підрозділи. Під тиском з бокуООН і США Ізраїль був змушений вивести свій збройний контингент з території Єгипту і сектору Газа. Сили швидкого реагування ООН розташувалися на кордоні обох держав і до забезпечити мир у цьому районі протягом наступного десятиріччя.