Поява козаків на українських землях гається наприкінці ХV ст. під впливом серйозних причини. По-перше, цього вимагала необхідність протистояти постійній загрозі з боку татар, які регулярно, по декілька разів на рік здійснювали набіги на українські землі, грабували та руйнували їх і, найголовніше, брали ясир, тобто тисячами забирали молодих і здорових юнаків і дівчат для продажу на рабському ринку у Кафі (Крим). Історик І.Крип’якевич цей жорстокий промисел слушно називав «людоловством». По-друге, потрібно мати на увазі посилення пригнічення з боку Польщі, яке проявлялося після утворення Речі Посполитої у політичній, економічній і релігійній сферах. В таких умовах українські селяни і козаки прагнули переселитися на вільні запорозькі землі. По-третє, українському народу, який нещодавно мав свою велику і розвинуту державу Київську Русь, важко було погодитись на бездержавне і пригнічене становище. Названі обставини сприяли виникненню такої соціально-політичної і воєнної потуги, як українське козацтво.