Позитивні та негативні наслідки монгольського панування у Китаї.

На момент смерті Чингізхан правив державою, яка протяглася від Аральського до Жовтого моря. Вона в два рази перевищувала за площею римську, а імперію Олександра Македонського - в четверо. На відміну від Олександра, якому батько залишив чудову армію, царство і навіть план походу в Персію, Чингізхан добився всього сам, з нуля. І на відміну від держави Олександра, яка розвалилася відразу після його смерті, дітище Чингізхана виявилось більш життєздатним. Монголи обожнювали державця-засновника, і найкращим жертвоприношенням цьому Богу Завоювання вважалася чергова перемога. За 70 років його спадкоємці збільшили імперію майже в три рази, додавши до неї залишок Північного і весь Південний Китай, Корею, В'єтнам, частину Бірми, Тибет, Іран, частину Іраку, Пакистан, Афганістан, більшу частину сучасної Туреччини, Кавказ, непідкорену частину Середньої Азії і Казахстану, значну територію Росії, України і Польщі. В дальніх походах тумени Чингізидів досягли і Західної Європи, і Японії.

Объяснение: