Поясни значення біблії як історичного джерела для вивчення людей стародавніх цивілізацій .Відповідь обґрунтуйте

Бі́блія (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус), або Святе́ Пи́сьмо, Свяще́нне Писа́ння — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання. Результат складної праці з відбору цих текстів прийнято називати каноном, а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону, тексти, — апокрифами[1]. Усі книги біблійного циклу мають важливе значення для істориків, філологів тощо. Католицький та православний канони Святого Письма (Біблії) включають в себе 77 книг, а у протестантів — 66. У юдаїзмі лише Старий Завіт (Танах) розглядається як священна книга.