Повідомлення про королівське відродження

«відродження Каролінгськоє», «ренесанс Каролінгський», культурний підйом в імперії Карла Великого і королівствах династії Каролінгов в 8—9 вв.(століття) в основному на території Франції і Німеччини; виразився в організації нових шкіл, залученні до королівського двору ряду освічених діячів, увазі до античної літератури і світським знанням взагалі, в розвитку образотворчого мистецтва і архітектури. «До. в.» було тісно пов'язане з військово-політичними і адміністративними завданнями, які стояли перед Каролінгамі, що прагнули до зміцнення своєї влади на всій території імперії, для чого було необхідно підготувати службово-адміністративні кадри, освічене духівництво. Ці цілі переслідувало насадження нових шкіл (у Турі, Корбі, Фульде, Реймсе, Рейхенау і ін.). Центром «До. в.» був своєрідний кружок при дворі Карла Великого, так звана «Академія», якою керував Алкуїн . В кухлі брали участь Карл Великий, його біограф Ейнгард, поет Ангильберт і ін.«Каролінзьке відродження» (Роки правління Карла Великого) – це не тільки війни, а й період розквіту середньовічної культури Західної Європи. Історики називають його «Каролінзьким відродженням». Розвиток науки, освіти, мистецтва, архітектури був викликаний життєвими потребами держави. Карл добре розумів, що керувати імперією здатні освічені люди - як світські, так і духовні. Латинську мову - мову стародавніх римлян - у той час вже не розуміли ні рядові франки, ні духовенство. Діалекти, якими розмовляло населення західних областей Франкської імперії та Італії, хіба віддалено нагадували мову давніх римлян. Без знання латини неможливе було не тільки читання творів античних авторів, але й Святого Письма. Тому при великих монастирях і центрах єпископств почали створюватися школи, де передусім вивчали латинську мову. Вчителями, як правило, були ченці з Англії та Ірландії, їх за до своєї країни Карл Великий.Діяла школа і при дворі Карла. Там вели заняття члени Академії - невеликого придворного гуртка, в якому читали твори античних авторів і отців церкви, дискутували, писали вірші .Головну роль в Академії відігравав вчений чернець Алкуїн (735-804 pp.) родом з Нортумбрії. Якось Карл зустрів його в Італії і, вражений його освіченістю, умовив переїхати до Аахена і зробив своїм найближчим радником. Алкуїн написав відомі філософські та богословські твори; його підручники з філософії, математики, граматики та інших предметів використовувалися в тогочасних школах. В останні роки свого життя Алкуїн був абатом монастиря в Турі, де заснував школу і велику бібліотеку.Розвитку освіти і поширенню знань сприяло переписування книг давніх авторів як християн, так і язичників. Цим займались ченці в багатьох франкських монастирях.За часів правління Каролінгів при дворі та деяких монастирях почали вести записи подій за роками. Вони називаються аннали (від латинського слова annus - рік).Це відіграло важливу роль у створенні писемної історії цієї держави.«Каролінзьке відродження» виразно проявилось також у розвитку мистецтва й архітектури. При спорудженні церков, монастирів, палаців бралися за зразок пізньоримські та візантійські будівлі. Поступово відродились настінний живопис і мозаїка.Отже, після кількох століть забуття за Карла Великого і його наступників почала відроджуватися антична, насамперед римська, культура.