порівняльну таблицю гетьманювання І. Скоропадського та Д. Апостола.

Народився в Умані в козацькій родині. Однодумець І. Мазепи, мав добрі дипломатичні здібності. Був обраний на посаду за пропозицією Петра І, який розраховував, що 60-річний гетьман не стане йому заважати здійснювати його плани подальшого підпорядкування земель Гетьманщини Росії. Резиденцію гетьмана перенесли з розореного Батурина до Глухова. Щоб уявити собі труднощі, які постали перед Скоропадським, треба ознайомитися з листом князя Голіцина до канцлера Головкіна. Цей лист містив політичну програму російського уряду щодо України. "Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами... Треба, щоб у всіх полках були полковники, незгодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі їхні справи будуть нам відкриті".

Скоропадський згідно з традицією звернувся до Петра І з проханням затвердити "статті", але той довго зволікав, і вперше статті так і не були затверджені. Петро І призначив стольника Ізмайлова, людину брутальну, міністром при гетьмані, і дав йому дві інструкції — таємну і явну. У таємній інструкції наказувалось стежити за гетьманом, прислуховуватись до розмов старшин та козаків, і про все доносити. Полковниками Стародубського, Чернігівського і Ніжинського полків були призначені росіяни, призначення на інші посади в канцелярії гетьмана та в полкових отримали німці, серби, волохи, що не визнавали Скоропадського "своїм" гетьманом і не виконували його наказів. Уперше росіяни, і в тому числі фаворит царя Олександр Меньшиков, отримали в Україні великі землеволодіння. І. Скоропадський також роздавав двори і села у власність старшин — за період з 1708 по 1722 р. було роздано 22 села з 370 подвір'ями.

Объяснение: