3 жовтня 1990 року після 41 року розділення Східна і Західна Німеччини об’єднались в єдину державу.В 1957 році уряд Західної Німеччини на чолі з Конрадом Аденауером ввів у дію т. зв. «доктрину Хальштейна», яка передбачала автоматичний розрив дипломатичних відносин з будь-якою країною, що визнала НДР. Він категорично відкинув пропозиції східнонімецької боку про створення конфедерації німецьких держав, наполягаючи замість цього на проведенні загальнімецьких виборів. У свою чергу, влада НДР заявили в 1958 році про свої домагання на суверенітет над Західним Берліном на тій підставі, що він перебуває «на території НДР».
Лише в кінці 1960-х, після смерті ідеологів комуністичної НДР Вільгельма Піка та Отто Гроттеволя почалась нормалізація стосунків з ФРН, яка в 1973 році визнала НДР і встановила з нею дипломатичні стосунки; цього ж року НДР стала членом ООН та інших міжнародних організацій.Урочисте входження нових земель до ФРН відбулося 3 жовтня1990 року – об’єднана Німеччина отримала повний суверенітет не тільки у внутрішніх, а й у міжнародних справах внаслідок відмови чотирьох держав від своїх прав і відповідальності щодо Берліна й Німеччини в цілому, від чотиристоронніх угод за підсумками Другої світової війни, що остаточно ліквідувало ялтинсько-потсдамську систему міжнародних відносин і привело врешті решт до розвалу Радянського Союзу та завершення Холодної війни, яка почалась в 1947 році з “доктрина Трумена”.
2 грудня 1990 року на перших після 1945 року загальних виборах Бундестагу явну перевагу отримала урядова коаліція ХДС/ХСС і Вільна Демократична партія (ВДП), а 17 січня наступного року Гельмут Коль став Федеральним канцлером об’єднаної Німеччини.
3 жовтня 1990 року після 41 року розділення Східна і Західна Німеччини об’єднались в єдину державу.В 1957 році уряд Західної Німеччини на чолі з Конрадом Аденауером ввів у дію т. зв. «доктрину Хальштейна», яка передбачала автоматичний розрив дипломатичних відносин з будь-якою країною, що визнала НДР. Він категорично відкинув пропозиції східнонімецької боку про створення конфедерації німецьких держав, наполягаючи замість цього на проведенні загальнімецьких виборів. У свою чергу, влада НДР заявили в 1958 році про свої домагання на суверенітет над Західним Берліном на тій підставі, що він перебуває «на території НДР».
Лише в кінці 1960-х, після смерті ідеологів комуністичної НДР Вільгельма Піка та Отто Гроттеволя почалась нормалізація стосунків з ФРН, яка в 1973 році визнала НДР і встановила з нею дипломатичні стосунки; цього ж року НДР стала членом ООН та інших міжнародних організацій.Урочисте входження нових земель до ФРН відбулося 3 жовтня1990 року – об’єднана Німеччина отримала повний суверенітет не тільки у внутрішніх, а й у міжнародних справах внаслідок відмови чотирьох держав від своїх прав і відповідальності щодо Берліна й Німеччини в цілому, від чотиристоронніх угод за підсумками Другої світової війни, що остаточно ліквідувало ялтинсько-потсдамську систему міжнародних відносин і привело врешті решт до розвалу Радянського Союзу та завершення Холодної війни, яка почалась в 1947 році з “доктрина Трумена”.
2 грудня 1990 року на перших після 1945 року загальних виборах Бундестагу явну перевагу отримала урядова коаліція ХДС/ХСС і Вільна Демократична партія (ВДП), а 17 січня наступного року Гельмут Коль став Федеральним канцлером об’єднаної Німеччини.