У 17 ст. в Англії сталися кардинальні зміни у структурі суспільства: швидкий розвиток мануфактурного господарства, торгівлі, товарно-грошових відносин, піднесення міст, зростання ролі найманої праці в сільському господарстві; виник значний найманих працівників, нового дворянства та співробітників торгових компаній, які мали монопольне право на торгівлю. Окрім того, були духовно-релігійні конфронтації через Реформацію: розгорнулася боротьба між англіканською державною церквою та католиками Стюартами, посилилася напруга між протестантами (пуритани та індепенденти). За Якова І та Карла І Англійського загострився конфлікт між королівською владою та парламентом, що позначилося на політичній ситуації в країні. 28.05.1628 парламент проголосив «Петицію про права», де була підтверджена низка важливих прав:
заборона стягувати з населення не затверджені парламентом податки;
заборона здійснювати арешт будь-якої особи без відповідної судової ухвали, не згідно із законом;
припинення арештів цивільних осіб за законами воєнного часу;
заборона облаштовувати постої військ у будинках обивателів.
Карл І підписав цей документ, однак не планував його виконувати. Упродовж 11 років він не скликав парламент.
Подіям революції передувало повстання 1638 в Шотландії. Зазнавши низки поразок, Карл І був змушений 13.04.1640 скликати парламент. На першому засіданні депутати почали вимагати розглянути події попередніх років. У відповідь на це 05.05.1640 король розпустив парламент, який отримав назву Короткого.
У листопаді 1640 через погіршення ситуації у війні із Шотландією король знову скликав парламент, який назвали Довгим, оскільки діяв до 1653. Він змусив короля стратити першого міністра та заборонив йому розпускати парламент, що призвело до загострення політичного протистояння та врешті до початку Англійської революції.
Серед завдань, що стояли перед Англійською революцією:
ліквідація пережитків феодалізму в промисловості, торгівлі та сільському господарстві;
встановлення нової парламентської форми правління, яка мала враховувати інтереси передусім буржуазії та нового дворянства, а не старих феодальних верств;
очищення англіканської церкви від пережитків католицизму.
Объяснение:
Передумови
У 17 ст. в Англії сталися кардинальні зміни у структурі суспільства: швидкий розвиток мануфактурного господарства, торгівлі, товарно-грошових відносин, піднесення міст, зростання ролі найманої праці в сільському господарстві; виник значний найманих працівників, нового дворянства та співробітників торгових компаній, які мали монопольне право на торгівлю. Окрім того, були духовно-релігійні конфронтації через Реформацію: розгорнулася боротьба між англіканською державною церквою та католиками Стюартами, посилилася напруга між протестантами (пуритани та індепенденти). За Якова І та Карла І Англійського загострився конфлікт між королівською владою та парламентом, що позначилося на політичній ситуації в країні. 28.05.1628 парламент проголосив «Петицію про права», де була підтверджена низка важливих прав:
заборона стягувати з населення не затверджені парламентом податки;
заборона здійснювати арешт будь-якої особи без відповідної судової ухвали, не згідно із законом;
припинення арештів цивільних осіб за законами воєнного часу;
заборона облаштовувати постої військ у будинках обивателів.
Карл І підписав цей документ, однак не планував його виконувати. Упродовж 11 років він не скликав парламент.
Подіям революції передувало повстання 1638 в Шотландії. Зазнавши низки поразок, Карл І був змушений 13.04.1640 скликати парламент. На першому засіданні депутати почали вимагати розглянути події попередніх років. У відповідь на це 05.05.1640 король розпустив парламент, який отримав назву Короткого.
У листопаді 1640 через погіршення ситуації у війні із Шотландією король знову скликав парламент, який назвали Довгим, оскільки діяв до 1653. Він змусив короля стратити першого міністра та заборонив йому розпускати парламент, що призвело до загострення політичного протистояння та врешті до початку Англійської революції.
Серед завдань, що стояли перед Англійською революцією:
ліквідація пережитків феодалізму в промисловості, торгівлі та сільському господарстві;
встановлення нової парламентської форми правління, яка мала враховувати інтереси передусім буржуазії та нового дворянства, а не старих феодальних верств;
очищення англіканської церкви від пережитків католицизму.