Написати про своє рідне місто (Житомир) Тільки скороченно бо я смотрю на разних сайтах и там писать и писать:(

Житомир найкрасивіший восени, коли спалахують багрянцем насадження лісопаркової зони, що з’єднує центр міста з його околицями.

Це одне з найстаріших міст України, адже назвою своєю, як наголошує легенда, завдячує дружиннику Житомиру, що служив самим князям Аскольду й Діру.

Місто загубилося серед старезних лісів, переперезане кількома річками – Тетеревом, Кам’янкою, Путятинкою. Звивисті вулички манять в дитинство, бережуть пам’ять про сокровенне, для кожного своє. Немов сама тисячолітня історія крокує ними, звертаючи до Тетерева,

щоб оглянути мальовничі краєвиди з висоти скель «Чотири брати» та «Голова Чацького», звідки розливається утворене людиною Житомирське море разом з водоспадом.

У Житомирі багато визначних місць, пам’яток давньої архітектури, як от – Кафедральний костел святої Софії на Замковій горі, Преображенський собор, Хрестовоздвиженська церква. Житомиряни пам’ятають про відомих земляків – письменника В.Г.Короленка, на честь якого відкрито літературно-меморіальний музей.

Чи не найцікавіше місце у Житомирі пов’язане із космонавтикою – адже родоначальник космічних досліджень академік Сергій Корольов також

з’явився на світ саме тут, у цьому місті. І будинок-музей видатного конструктора, і музей історії космонавтики розповідають багато неймовірного про космічні подорожі, але, мабуть, найцінніший експонат – подарунок з далекої Америки, контейнер з ґрунтом , привезеним із Місяця.

А ще житомирці полюбляють похвалитися своїм Підвісним мостом через річку Тетерів, з якого відкриваються незабутні краєвиди на старовинні масиви міста.

Мабуть, знайдуться ті, хто назве Житомир містом-селом, та хіба ж це погано – чисте повітря, духмяний запах хвої тягне з лісу, милі сквери, незабутні ще з дитинства, – все це зветься батьківщиною і рідне до щему в грудях.