Монархія у ії та франції - спільне та відмінне. напишіть будь-ласка))

Спроба генеральних штатів в епоху релігійних воєн обмежити королівську владу не вдалася. Цьому завадили прагнення знаті повернутися до феодального роздроблення і бажання міст відновити свою минулу незалежність, тоді як генеральні штати все ж могли бути тільки центральною владою.

З іншого боку, вищі стани і городяни ворогували між собою. Народ обтяжувався свавіллям дворян і міжусобицями і готовий був підтримувати владу, яка рятувала його від анархії. Генріх IV зовсім не скликав генеральних штатів; після нього вони були зібрані лише один раз. Завданням свого уряду він поставив поліпшення економічного добробуту країни та державних фінансів. Йому допомагав міністр Сюллі, суворий і чесний гугенот. Вони дбали про підняття землеробства і промисловості, про полегшення податкового тягаря, про внесення більшого порядку в фінансове управління, але не встигли зробити що-небудь істотне.

Під час малоліття Людовика XIII, в 1614 році, були скликані, для припинення заворушень в управлінні, генеральні штати. Третій стан виступив з цілою програмою перетворень: він хотів, щоб державні чини скликалися у визначені терміни, щоб привілеї духівництва і дворянства були скасовані податки і падали на всіх більш рівномірно, щоб уряд перестало купувати покірність вельмож грошовими роздачами, щоб були припинені довільні арешти і т. п. Вище духовенство і дворянство були вкрай незадоволені такими заявами і протестували проти слів оратора третього стану, який порівняв три стани з трьома синами отця. Привілейовані ж казали, що не хочуть визнавати своїми братами людей, які можуть бути названо швидше їх слугами. Не зробивши нічого, штати були розпущені і після цього не скликалися впродовж 175 років.