Ми Язики». значеним подіям.
ах з історичних джерел. Дайте
А. «Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, пестіліп,
чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і дня 29 черен,
в день св. Петра и Павла, ставши біля Соснівської
там п'ятнадцять
тисяч москви, котра боронила одну переправу, Други
nepenpaeu, socmanu
частина [ москви) стояла напоготові, і наші з драгуни відбили вид пе-
реправи, а потім [наша] кіннота переправилася і затримала 1х герцями.
Орда ж, примчавши з тилу, так їх змішала, що, майже не ставши до
ладу, вони почали втікати, а ми на їхніх плечах гнали їх півтори милі.
і мало хто з них утік до [ московських] таборів, як ствердили взяті на
Б. «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали
надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріня-
ти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішия
ли, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста
дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров'ю та
відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку дум
ку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно
йому благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хай.
так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що
предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з'єдна-
лися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяже-
ним. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».
В. «Турецький султан... ще більші свої турецькі й татарські сили
зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім'я Мустафа, із багатьма
пашами під Чигирин доставати його. Ті бусурманські сили, прийшовши
місяця липня числа 8 до Чигирина, доставали його різними ,
приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й
усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 60-х рр. 17
НА ПОЧАТКУ 18 ст.
виконати, але велику загибель собі там знайшли»,
Г. «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислае... на
гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані
московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу трі-
умфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дон
рогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням
обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бун-
чуки; п'ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літе-
рами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну,
при котрій висів і золотий шнур».
Д. «До нас надійшли повідомлення із табору російської армії в Україні,
що граф Мазепа, головнокомандуючий козацькими військами, перейшов
на сторону Короля ІШвеції, але з собою він привів усього трьох полковни-
ків, позаяк інші заявили, що залишаються вірними цареві. Через кілька
днів після приєднання козацького головнокомандуючого до шведів князь
203