Характеристика діяльності К. Розумовського​

Після загибелі гетьмана Павла Полуботка українська гетьманська держава переживала досить складний період, ознакою якого був постійний тиск з боку Російської імперії. Були часи, коли козацтво навіть не мало права обирати собі гетьмана, а державою керували то Малоросійська колегія (1724-1727), то Правління гетьманського уряду (1734-1750). Названі органи управління очолювали неукраїнські представники.

Вісімнадцятого березня 1728 року у козацькій родині Григорія та Наталії Розумів із села Лемеші поблизу Козельця на Чернігівщині народився син, якого назвали Кирилом. У нього був старший брат Олексій. Сталося так, що він (через свій особливий голос) потрапив до хору імператриці Єлизавети (доньки Петра І), яка правила з 1741 року. З часом той український козак Олексій та імператриця таємно взяли шлюб. Сім’я Розумовських отримала графський титул та, зрозуміло, — серйозний вплив на справи в імперії. За сприяння свого брата Кирило потрапив до Петербурга, де зробив стрімку кар’єру: дійсний камер-юнкер, камергер, граф, президент Петербурзької Академії наук, генерал-фельдмаршал, сенатор.