Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву столипінський за ім'ям голови Ради міністрів Петра Столипіна.
Він характеризувався:
виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення;
забороною демонстрацій, зборів, мітингів;
розгромом робітничих організацій, профспілок;
забороною українських журналів, газет, художньої літератури;
закриттям "Просвіт", українських клубів і гуртків.
Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада 1906 року, закони від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року).
Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву столипінський за ім'ям голови Ради міністрів Петра Столипіна.
Він характеризувався:
виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення;
забороною демонстрацій, зборів, мітингів;
розгромом робітничих організацій, профспілок;
забороною українських журналів, газет, художньої літератури;
закриттям "Просвіт", українських клубів і гуртків.
Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада 1906 року, закони від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року).