Чому римляни не змогли ефективно боротися проти варварів

Объяснение:

Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів в глиб країни.

На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці – франки, ґоти – західні (вестґоти) і східні (остґоти), сакси, англи, ланґобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, вирішувала суперечності між членами племені тощо. Плем'я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі і здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені.Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження.