Більшовицька влада, яка прийшла до влади в результаті Жовтневої революції 1917 року в Росії, мала свої власні прагнення і мету, а саме створити новий суспільний лад, який би враховував інтереси простих трудящих.
За комуністичними ідеями, які відстоювави більшовики, малинсувалася неупереджена боротьба за створення класового суспільства, в якому б нетрудящі би жили без притеснень і експлуатації. У такому суспільстві кожен мав би рівні права, а суспільство гарантувало б усім громадянам достойне існування.
Таким чином, основними принципами більшовицької влади були соціалізм і диктатура пролетаріату, де владу мали працюючі шари населення – безробітні робітники й селяни. З точки зору більшовиків, багатопартійність була неприйнятною, оскільки несприятливо впливала на зміцнення комуністичного режиму і призводила до політичних протиборств і загрози для утвердження комунізму.
Відміна багатопартійності була можлива завдяки силі та контролю, якими більшовицька партія володіла у власній країні. Зважаючи на надзвичайну міць та організованість більшовицької партії, впровадження однопартійності стало реальним. У таких умовах одна партія контролювала всі сфери суспільства, альтернативи й інші партії було практично немає.
В такий спосіб, ліквідація багатопартійності обґрунтовувалася бажанням більшовиків керувати процесами в країні, зміцнювати свою владу та продовжувати реалізовувати ідеї соціалізму. Більшовики вважали, що такий крок сприятиме створенню рівних умов для всіх громадян і перетворенню суспільства на справедливіше і благополучніше. Однак, в пригнічуванні політичної опозиції та обмеженні політичних свобод є свої противаги і недоліки, які можуть підірвати демократичні цінності і стабільність країни, тому сьогодні у багатьох країнах доступно понад одну партію для громадян.
За комуністичними ідеями, які відстоювави більшовики, малинсувалася неупереджена боротьба за створення класового суспільства, в якому б нетрудящі би жили без притеснень і експлуатації. У такому суспільстві кожен мав би рівні права, а суспільство гарантувало б усім громадянам достойне існування.
Таким чином, основними принципами більшовицької влади були соціалізм і диктатура пролетаріату, де владу мали працюючі шари населення – безробітні робітники й селяни. З точки зору більшовиків, багатопартійність була неприйнятною, оскільки несприятливо впливала на зміцнення комуністичного режиму і призводила до політичних протиборств і загрози для утвердження комунізму.
Відміна багатопартійності була можлива завдяки силі та контролю, якими більшовицька партія володіла у власній країні. Зважаючи на надзвичайну міць та організованість більшовицької партії, впровадження однопартійності стало реальним. У таких умовах одна партія контролювала всі сфери суспільства, альтернативи й інші партії було практично немає.
В такий спосіб, ліквідація багатопартійності обґрунтовувалася бажанням більшовиків керувати процесами в країні, зміцнювати свою владу та продовжувати реалізовувати ідеї соціалізму. Більшовики вважали, що такий крок сприятиме створенню рівних умов для всіх громадян і перетворенню суспільства на справедливіше і благополучніше. Однак, в пригнічуванні політичної опозиції та обмеженні політичних свобод є свої противаги і недоліки, які можуть підірвати демократичні цінності і стабільність країни, тому сьогодні у багатьох країнах доступно понад одну партію для громадян.