Чим, виходячи з розповіді ксенофонта, виховання юних спартанців відрізнялося від виховання в інших грецьких полісах

Спартанців виховували не так, як інших греків. По-перше, їх навчали лаконічно висловлюватися. По-друге терпіти біль. По-третє безвідмовно коритися.

Перший бій афінянам довелося прийняти 490 р. до н. е. Він відбувся на Марафонській рівнині за 42 кілометри на захід від Афін. Перська армія мала ЗО тисяч воїнів, а ополчення афінян - 10 тисяч та тисячу союзників з Гаванського міста Платеї. Ударною силою греків була важко озброєна піхота, побудована у фалангу. Серед стратегів вирізнявся Мільтіад. Мужність і витримка забезпечили грекам перемогу, а перська армія вперше зазнала поразки.

У 480 р. до н. е. Ксеркс, син померлого Дарія І, повів на Грецію величезну армію. На персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт Фемістокл зробив багато, щоб об’єднати грецькі міста. Греки вирішили затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині. Туди попрямували 7 тисяч воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом. 7 тисяч проти 150 тисяч! Перси не могли здолати греків 4 дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід наказав грекам відходити для з’єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишилися - їхні традиції забороняли відступати. Усі вони загинули.

28 вересня 480 р. до н. е. відбулася морська битва з персами. Бій розгорівся в протоці, яка відділяє острів від материка. Невдале розташування перського флоту призвело до того, що їхні кораблі не могли маневрувати.

300 грецьких трієр уміло таранили кораблі персів гострими носами, обкутими міддю, й порівняно легко перемогли.