Більшовицьке керівництво добре розуміло, що захопити владу, легше ніж утримати. Тому з перших днів свого перебування при владі воно створювало систему каральних органів. До неї входили: Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК), Народні суди, революційні трибунали, міліція та ін. Головною її ланкою була ВУНК, на неї покладалися обов’язки боротьби з контрреволюцією. Їй додавались спеціальні військові частини, які відігравали вирішальну роль у боротьбі проти українських повстанців. Така діяльність супроводжувалася терористичними акціями проти селянства, знищенням заручників та політичних суперників більшовицького режиму. Отже, для того щоб утримати владу в своїх руках більшовики застосовували політику насильства, яка отримала назву «червоний терор».