Асиміляторська політика це-
​

процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) та самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти із народом або спільнотою, що проводить асиміляційну політику (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо).

Наслідок асиміляції — втрата первісної культури та самосвідомості. Асиміляція може бути природною (добровільною) або штучною (насильницькою), повною або частковою. Прикладами культурної асиміляції є романізація європейських народів античності; китаїзація степових народів середньовіччя; русифікація східноєвропейських та сибірських народів нового часу тощо. Термін широко застосовується в етнографії, етнології, етнопсихології, соціології, культурології, соціальній психології та інших дисциплінах