А «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею (доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, ая перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І ска- зали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо” » Б «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...» В «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого... який, по- рушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з вели- чезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передві- сником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю... » Г«Рушив... [він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків... Дружина господа- ря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована». Д«І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царго- род, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато жі святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли...» Е «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І всту- пилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг і касогів, і прийшов до Києва». € «“Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. АРуська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді до ? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов'язання платити нам данину цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород”». Ж«...Імператор [візантійський] згодився на переговори і в по- золоченій зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...» 3. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття. розтавити по порядку дат