2.Охарактеризуйте процес «Пацифікації»
щодо галицьких українців.​

Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та окраїнні — переважно українські й білоруські землі («Б»); перші використовувалися як ринок збуту, джерело дешевої сировини та робочої сили й надавалися — отримували дешеві кредити 1 державну підтримку, другі польським осадникам-колоністам.

Осадники (осадництво) —політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі 1920-х рр. Політика полонізації (зокрема зміна назви Східної Галичини на Малопольшу, закриття українських шкіл). - Протягом 1921- 1925 рр. у Львові діяв Тасмпий український університет-український нелегальний вищий навчальний заклад, що діяв в умовах польської окупації.
— Політика «тацифікації»-1930 р. Автор «пацифікації» - польський міністр внутрішніх справ Б. Перацький був вбитий ОУН. ОИ Пацифікація («умиротворення українського народу»)-офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН.
- Створення на Волині двомовних польсько-українських шкіл, які під час «пацифікації» були ліквідовані. - Західноукраїнські землі, що входили до складу Польщі, поляки називали «Східні креси».
- Значну роль у житті західноукраїнського суспільства відігравала греко-католицька церква на чолі з митрополитом А. Шептицьким, який боровся проти пацифікації, одночасно підтримуючи політику «нормалізації» польсько-українських відносин.
Формальним приводом для пацифікації стали численні протипольські акції, що відбувалися в краї влітку та восени 1930 року. За офіційною інформацією польської сторони тоді було спалено 62 житлові будинки, 87 стодол, 78 господарських будинки та 112 скирт збіжжя, що належали полякам.