Які тенденції зміни кількості трудових ресурсів в Україні? Які труднощі це
може спричинити?

ответ:Трудові ресурси – це капітал, який завжди виступає рушійною силою

покращання економічної ситуації держави та добробуту суспільства.

Трудовий потенціал країни накопичується поколіннями, а саме: знання,

освітній рівень, професійна кваліфікація, навички, вміння і досвід роботи а

також продуктивність праці визначають темпи суспільного розвитку

держави.

Попри певні позитивні соціально-економічні зрушення в українському

суспільстві протягом останніх років на регіональному рівні залишаються

невирішеними проблеми розвитку трудового потенціалу і забезпечення

ефективної зайнятості, збалансованості попиту та пропозиції на ринку праці,

створення нових робочих місць тощо [8].

Проблеми і перспективи розвитку вітчизняного ринку праці та його

вплив на всі сфери суспільного життя українців досліджуються багатьма

науковцями. У роботах С. Бандури, Д. Богині, В. Герасимчука, С. Дзюби,

А. Колота, І. Кравченко, В. Онікієнка, В. Петюха та інших учених розроблено

теоретико-методологічні й практичні питання формування та становлення

національного ринку праці й окремих його елементів. Результати і

перспективи суспільно-економічного реформування в Україні з погляду їх

соціально-демографічних наслідків, впливу на соціально-економічну

структуру населення, якість людського потенціалу ґрунтовно аналізують

2

Е. Лібанова, С. Макєєв, С. Пирожков, Ю. Саєнко, В. Стешенко та інші

вітчизняні вчені.

Водночас, у вітчизняній літературі бракує спеціальних досліджень,

пов’язаних з аналізом зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на характер

розвитку трудового потенціалу як на регіональному, так і на державному

рівнях. Відсутній цілісний аналіз іноземного досвіду з оптимізації

використання та розвитку трудового потенціалу, запозичення й адаптації

його до українських реалій.

Метою даної роботи є спроба узагальнення науково-практичного

вітчизняного та закордонного досвіду ефективного використання трудового

потенціалу українців в умовах становлення й функціонування національного

ринку праці та виявлення й аналіз проблем і перспектив розвитку трудового

потенціалу на регіональному рівні, а також вироблення пропозицій щодо

подолання кризових явищ у цій сфері.

Объяснение: