Поясніть, яким чином аграрний сектор вливає на міжнародну спеціалізацію США.

США - найбільш потужна в економічному і військовому відношенні держава сучасного світу. США помітно перевершують всі інші країни світу за розмірами ВНП, промислового і сільськогосподарського виробництва, обороту зовнішньої торгівлі і вивозу капіталу, продуктивності праці в основних галузях господарства. У той же час США є найбільшим світовим боржником. Для порівняння, якщо кожен росіянин винен біля 840 доларів, то кожен американець повинен 15300 доларів.

Ще у 1870 році за розмірами промислового виробництва США перебувають на 4 місці в світі, поступаючись Великобританії, Німеччини та Франції, а в 1890 році вийшли на 1 місце. Свою роль при цьому зіграли відсутність перешкод для розвитку капіталізму, відносна легкість захоплення індіанських земель, масовий приплив переселенців з Європи, вигідне економіко-географічне положення, відсутність агресивних сусідів, розміщення території США в помірних і субтропічних зонах зі сприятливими для життя та сільськогосподарського виробництва кліматичними умовами , багаті сировинні ресурси.

Особливо сприятливими для розвитку економіки США виявилися роки Першої і Другої світових війн. Після Першої світової війни долар змінив фунт стерлінгів в якості основної одиниці міжнародних розрахунків.

Проте в післявоєнний час (1950-2010 роки) США помітно відстають за темпами зростання економіки від провідних країн Європи і Японії. Частка США у світовому промисловому виробництві неухильно знижується. Правда в абсолютних показниках відставання інших країн від США ще досить значне, але відмінності в рівнях розвитку, зокрема в показниках, віднесених на одного жителя, вже не настільки великі. Якщо в 1953 році ВНП в розрахунку на одного жителя становив в середньому по економічно розвиненим країнам менше 40% від рівня США, то зараз становить 75-80%, а в таких країнах як Швейцарія, Швеція та деякі інші став помітно вище ніж у США. Скоротилася частка США також у товарній продукції сільського господарства, в зовнішньоторговельному обороті, видобутку палива і мінеральної сировини, виробництві електроенергії і більшості видів промислових виробів. І хоча США обганяють країни Європи і Японію за обсягом промислового і сільськогосподарського виробництва, але за врожайністю основних культур, надоях молока на одну корову і іншими показниками інтенсивності сільського господарства США помітно відстають від багатьох європейських країн.

Рівень розвитку капіталізму в США виявляється у вельми високого рівня концентрації виробництва та централізації капіталу. На підприємствах 50-ти найбільших промислових корпорацій (більш ніж в 300 тис. фірм) працює 17% всіх зайнятих в обробній промисловості, і вони дають приблизно 25% всієї її продукції. Ще вища концентрація виробництва в окремих галузях. Так чотири найбільші монополії дають 93% випуску автомашин,67% - літаків, 77% - авіаційних двигунів, 47% - суден, 62% - ракет і космічних двигунів, 45% - сталі. Аналогічна картина гається в сільському господарстві. Двадцять провідних груп контролюють понад 70% банківських активів, 85% основних фондів промисловості. Серед них особливо виділяються "сімейні" групи Морганів і Рокфеллерів. У той же час в США є безліч дрібних підприємств (до 200 тисяч), тисячі з яких щороку з'являються і зникають.

Чималу роль в економіці США відіграє держава. Воно вкладає великі кошти в розвиток інфраструктури, включаючи спорудження систем федеральних автомагістралей, регулює розміри і структуру сільськогосподарського виробництва і зовнішньої торгівлі, здійснює військові програми, широко фінансує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Держава надає до як безоплатну, так і у вигляді кредитів різним країнам світу, здійснює інвестиції в економіку низки країн світу. Але основна частка прямих інвестицій здійснюється приватними інвесторами (до 80%). У цілому вплив американських монополій поширюється більш ніж на 100 країн світу.