Порівняння пустелі сахари та калахарі

Калаха́рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР. Найжаркіша ділянка Калахарі — обширна впадина (довжиною з півночі на південь близько 2000 км, шириною понад 1200км, площею близько 630 тисяч км², окантована на сході і заході ступінчатими плато і глибовими хребтами; на півночі її кордоном служить водорозділ Конго—Замбезі, на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхні — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни (висота до 100 м на півдні і південному заході); на заході солончаки.

Саха́ра ( «Велика пустеля») — найбільша пустеля світу, площею 9 000 000 км² у Північній Африці. Назва походить від арабського позначення пустелі Сахару обмежують Атлантичний океан, Червоне та Середземне моря, Атлаські гори, смуга напіваридних саван. Площа — понад 7 млн км², протяжність з заходу на схід у 5 700 км, ширина до 2 000 км. Сахара повністю або частково розміщує Марокко, Туніс, Алжир, Лівія, Єгипет, Мавританія, Малі, Нігер, Чад, Судан. Близько 80 % пустелі — рівнини висотою 200—500 м. На сході і півночі — безстічні западини: Файюм, Каттара (глибина до 133 м) та ін. У Центральній Сахарі є вулканічні масиви Ахаггар (гора Тахат, 3003 м), Тібесті (г. Емі-Кусі, 3415 м — найбільша висота в Сахари). Крім того, в межах пустелі розрізняють Західну Сахару, гори Аїр, Тенере, Великий Східний Ерг, Великий Західний Ерг, Танезруфт, Гамада-ель-Хамра, Ерг-Ігіді, Ерг-Шеш, Аравійську, Лівійську, Нубійську пустелі. У ландшафті Сахари переважають кам'янисті та щебенисті (хамади), галечникові (регі), глинисті (серіри), піщані (в тому числі ергі та ін.) гірські пустелі.