Географічне положення річки Дніпро

Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією.

Дослідження М. Веклича[8] показують, що Дніпро зародився близько 5-6 млн років тому, в Берегівський час, після трансгресії палеоген-неогенового моря.[9]

Водойма має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія (Верхній Дніпро) — від витоку до міста Києва (1 320 км), середня (Середній Дніпро) — від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня (Нижній Дніпро) — від Запоріжжя до гирла (326 км)[1].

Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпра — на південний схід[10]. До Запоріжжя йде коротший відтинок річки (завдовжки 90 км), спрямований на південь[10]. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Отож Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км[10].

Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км²[10].

Объяснение: