1.Повноваження можна делегувати в таких випадках: а).межі повноважень розмиті;
б).завдання відповідає кваліфікації працівника і рівню його компетентності;
в).відповідальність визначається такою, що сама собою розуміється, але детально не обговорюється;
г).працівнику не повідомляється, як будуть оцінюватися кінцеві результати його роботи, якщо він намагатиметься виконати її відмінно, добре або задовільно.

2. Рішення стають управлінськими при делегуванні повноважень саме тому, що:
а).засновані на компенсаторному “зворотньому зв'язку” з виконавцями;
б).не мають зв'язку з виконавцями;
в).не мають компенсаторного “зворотнього зв'язку” з виконавцями;
г).не мають компенсаторного “зворотнього зв'язку”з керівником.

3. Практична реалізація принципу делегування повноважень може здійснюватися за такими напрямами:
а). передання всіх своїх функцій і прав членами керівництва підприємства керівникам лінійних і функціональних структурних підрозділів;
б).перерозподіл функцій між членами керівництва підприємства;
в).перерозподіл функцій тільки між членами адміністрації підприємства;
г).надання працівнику певних прав для виконання конкретного виду робіт.

4. Існують такі фактори, що перешкоджають активному делегуванню повноважень:
а).небажання керівника підприємства постійно контролювати всі деталі і моменти роботи;
б).правильне розуміння своїх позицій;
в).нейтральна участь керівника у розв'язанні усіх конфліктів і виробничих проблем;
г).недовіра до підлеглих, неправильне розуміння престижності.

5. Обов'язки працівника при управлінні з делегуванням відповідальності можуть бути сформульовані так:
а).працівник зобов'язаний інтенсифікувати діяльність на своїй ділянці, тобто завжди думати про те, як завтра поліпшити те, що є сьогодні;
б).робітник не зобов'язаний в рамках діапазону, що делегується, діяти і вирішувати самостійно;
в).про всі випадки, для регулювання яких повноважень працівника недостатньо, повідомляється нижчому за рангом для прийняття рішення;
г).працівник зобов'язаний інформувати свого керівника про делегований йому діапазон, щоб той мав про нього загальне уявлення й міг орієнтуватися у стані й розвитку цієї дільниці.

6. Виявлення видів діяльності, на які недоцільно витрачати час і які можуть виконувати інші особи називається:
а). хронометраж;
б). фотографія;
в). діагностика часу;
г). аналіз суперечностей. (працівники вступають у суперечність, як найдинамічніші елементи продуктивних сил)

7. Кількість працівників, якими найбільш ефективно може управляти керівник це:
а). норма керованості;
б). укрупнений норматив чисельності;
в). норматив часу й обслуговування;
г). типова структура апарату управління.

8. На практиці існує декілька видів використання планів:
а). довгострокові, середньострокові, перспективні плани.
б). довгострокові, квартальні, місячні плани;
в). довгострокові, середньострокові, короткострокові плани;
г). довгострокові, трендові, квартальні плани.

9. Вибір пріоритетних справ може здійснюватися за до
а). методу найменших квадратів, методу АБВ-аналізу;
б). інженерного методу, методу візуального контролю;
в). принципу Паретто, методу АБВ-аналізу, методу Ейзенхауера;
г). інженерного методу, методу візуального контролю, методу Ейзенхауера.

10. Залежно від ступеню важливості та терміновості завдань менеджера є такі можливості їх оцінки і виконання:
а). термінові і важливі справи;
б). термінові, але менш важливі справи;
в). менш термінові, але важливі завдання та менш термінові і менш важливі справи;
г). всі відповіді правільні

Машенька7878    2   09.06.2020 18:20    3