Ворон, схопивши шматок м'яса, сів на дерево, а Лисиця, побачивши його й задумавши відібрати собі м'ясо, зупинилася й почала йому казати, який він величний та гарний, і що йому личило б над усіма птицями царювати, і що так би воно й було, коли б він мав ще голос.
Тоді він, вирішивши довести їй, що й голос має, кинув м'ясо й закричав на всю горлянку, а вона, схопивши м'ясо й втікаючи, сказала: «О, Вороне, все ти маєш - лише розуму тобі бракує!»
Нерозумного чоловіка словом можна вмовити.
МУРАШКИ Й ЦИКАДА
Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».
Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати. [131]
ПОДОРОЖНІ І ВЕДМІДЬ
Два приятелі подорожували разом. Коли назустріч їм Ведмідь. Один з них швидко вибрався на дерево і там сховався. А другий, що опинився на краю загибелі, впав на землю, удаючи з себе мертвого. Як тільки Ведмідь нахилив морду і почав обнюхувати його, він затамував подих, бо кажуть, звір не займає мертвого. Коли Ведмідь відійшов, його товариш спустився з дерева й запитав, що шепотів йому Ведмідь на вухо? А той відповів: «Щоб я надалі не подорожував з такими друзями, що тікають при небезпеці!».
Байка доводить, що справжніх друзів пізнають у біді.
ответ: Выбирай на выбор
ВОРОН І ЛИСИЦЯ
Ворон, схопивши шматок м'яса, сів на дерево, а Лисиця, побачивши його й задумавши відібрати собі м'ясо, зупинилася й почала йому казати, який він величний та гарний, і що йому личило б над усіма птицями царювати, і що так би воно й було, коли б він мав ще голос.
Тоді він, вирішивши довести їй, що й голос має, кинув м'ясо й закричав на всю горлянку, а вона, схопивши м'ясо й втікаючи, сказала: «О, Вороне, все ти маєш - лише розуму тобі бракує!»
Нерозумного чоловіка словом можна вмовити.
МУРАШКИ Й ЦИКАДА
Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».
Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати. [131]
ПОДОРОЖНІ І ВЕДМІДЬ
Два приятелі подорожували разом. Коли назустріч їм Ведмідь. Один з них швидко вибрався на дерево і там сховався. А другий, що опинився на краю загибелі, впав на землю, удаючи з себе мертвого. Як тільки Ведмідь нахилив морду і почав обнюхувати його, він затамував подих, бо кажуть, звір не займає мертвого. Коли Ведмідь відійшов, його товариш спустився з дерева й запитав, що шепотів йому Ведмідь на вухо? А той відповів: «Щоб я надалі не подорожував з такими друзями, що тікають при небезпеці!».
Байка доводить, що справжніх друзів пізнають у біді.
Объяснение: