Бджола, відвідуючи одне суцвіття, забезпечує запилення багатьох квіток, тому органи для приваблення запилювачів, утворюються не в усіх квітках суцвіття. Біологічне значення суцвіття у розподілі функцій між квітками в суцвітті, рослина в результаті витрачає менше поживних речовин, у суцвітті утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках, сприяє зростанню чисельності виду та його поширенню.
Яскравим прикладом взаємодії квіток у суцвітті є суцвіття, які нагадують квітку. В складних зонтиках борщівника зовнішні пелюстки крайових квіток сильно збільшені, імітують спільний «віночок» суцвіття. Крайові квітки щиткоподібних волотей калини великі і не можуть запилюватися. Вони приваблюють запилювачів до неяскравих дрібних центральних квіток. Кошики нагідок, соняшника й інших рослин мають чашечкоподібну обгортку, пелюсткоподібні крайові і дрібненькі трубчасті центральні квітки.
Сучасну класифікацію суцвіть розробив німецький морфолог Вільгельм Тролль (1897—1978).
Яскравим прикладом взаємодії квіток у суцвітті є суцвіття, які нагадують квітку. В складних зонтиках борщівника зовнішні пелюстки крайових квіток сильно збільшені, імітують спільний «віночок» суцвіття. Крайові квітки щиткоподібних волотей калини великі і не можуть запилюватися. Вони приваблюють запилювачів до неяскравих дрібних центральних квіток. Кошики нагідок, соняшника й інших рослин мають чашечкоподібну обгортку, пелюсткоподібні крайові і дрібненькі трубчасті центральні квітки.
Сучасну класифікацію суцвіть розробив німецький морфолог Вільгельм Тролль (1897—1978).